Дореволюційні будинки вигідна інвестиція: так чи ні?

16 Квітня 2021

У кожного українського міста є своя візитна картка. І досить часто ними стають дореволюційні будинки. Іноді можна ще почути назву «царські» чи «купецькі». Такі будівлі є витворами архітектури, на них встановлені спеціальні таблички. Наскільки вигідна інвестиція в таку нерухомість, з’ясуємо.

Дореволюційний будинок – житловий будинок, побудований в період з 1800 до 1917 року. Цей період можна вважати справжнім будівельним бумом, який викликаний урбанізацією населення. Раніше будинки будували для себе, а потім вирішили ввести будівлі, в яких можна не тільки жити, але й здавати в оренду та отримувати ренту. Зазвичай їх будували 4-6 поверховими. Тому, що не було типових проєктів, кожний будинок мав власну архітектурну особливість: оригінальне планування, незвичний зовнішній декор тощо. На той час основним критерієм заможності вважались шпалери, які могли клеїти навіть в парадному.

Цікаво, що в період з 1897 по 1917 роки в Києві було побудовано приблизно 1926 таких будинків. В таких будинках були ліфти, проведена електрика, зроблене пічне опалення. Також у квартирах були каміни, холодильні камери, а також робились окремі кімнати для прислуг. Зазвичай перші два поверхи в дореволюційних будинках віддавались під комерцію. Можна було знайти перукарні, контори та магазини.

Особливості дореволюційних будинків

Кожний власник такого будинку звертався до архітектора, щоб створити витвір мистецтва. Але все ж таки загальні риси таких будівель можна прослідкувати.

«Купецькі» будинки будувалися одно- і багатосекційними. Спочатку односекційні будинки були багатоповерхові будівлі з двома-чотирма квартирами на поверсі. Згодом на зміну їм прийшли односекційні будинки з однією квартирою на поверх, в якій було 6-13 кімнат. Багатосекційні будинки складалися з двох-трьох секцій, будувалися на розі вулиці, тяглися вздовж дороги або являли собою замкнутий «колодязь». Розмір кімнат досягав 30-40 кв. м, а житлова площа квартири становила близько 150 кв. м. Приміщення на 3-5 кімнат вважалися середніми, більш забезпечені люди вибирали великі квартири.

«Коридорна система» – багато кімнат виходили дверима в загальний коридор. Застосовувалася вона для прибуткових будинків-готелів з порівняно невеликими кімнатами – 10-15 кв. м. Парадні сходи, вікна віталень і кабінетів виходили на вулицю, «чорний» вхід, кухня і підсобні приміщення дивилися на подвір’я.

Будинки будувалися з цегли, товщина стін в них досягає 0,8-1 м. Висота стель у квартирах різна і залежить від поверху. Перші чотири поверхи вважалися ходовими та дорогими, тому стелі досягали висоти 6 метрів. Середній показник – 4-4,5 м. Починаючи з п’ятого поверху квартири ставали нижче – їх знімали не так охоче, а тому на будівництві намагалися заощадити.

Перекриття в дореволюційних будинках бувають цегляними, залізобетонними або дерев’яними. Від матеріалу залежать техніко-експлуатаційні характеристики. Найміцніші – цегляні та залізобетонні. Дерев’яні необхідно посилювати, щоб продовжити термін їхньої служби.

Інші новини

Зателефонувати нам!