Треба з відповідальністю віднестись до складання договору оренди комерційного приміщення.
У договорі оренди треба прописати такі дані: фактичну адресу об’єкта; загальну площу; поверх, на якому розташоване приміщення; реєстраційні дані, які вказані у правовстановлюючому документі (договорі чи свідоцтві); реквізити самого свідоцтва про власність.
Також попросіть, щоб власник надав технічний паспорт та план приміщення (експлікацію). Перевірте, щоб вони відповідали дійсності.
Запам’ятайте – договір оренди комерційного приміщення укладається тільки в письмовій формі. Навіть, якщо ви з орендодавцем у близьких стосунках, договір укладений в усній формі вважається юридично недійсним. Договір треба робити мінімум у двох екземплярах. Якщо він укладається на термін від трьох років, його треба нотаріально посвічити та зареєструвати право оренди в ДРРП, після чого договір вважається дійсним.
Крім цього, нотаріально треба завірити і всі додаткові угоди до даного договору оренди. Період оренди починається з того моменту, коли підписується з двох сторін акт прийому-передачі орендованого приміщення, тобто з моменту фактичної передачі об’єкту нерухомості.
Якщо в договорі оренди не вказаний термін, на який здається приміщення, то вважається, що він укладений на невизначений період.
При складанні договору оренди одним з обов’язкових пунктів є зазначення розміру плати за оренду. Якщо в договорі цей пункт не зазначити, то договір може бути визначено неукладеним.
Змінювати ставку орендної плати можна в прописані терміни у договорі. Ви маєте можливість передбачити максимальний розмір підвищення в пропорції до розміру орендної ставки, що, звичайно, буде необхідно для планування витрат вашого бізнесу.
У орендаря є право у багатьох випадках наполягати на перегляді умов вартості орендної плати. Наприклад, стан приміщення погіршився, а орендодавець не хоче нічого робити, тож можна сміливо вимагати зниження ціни за оренду об’єкта.
Одним з найголовніших пунктів, який треба вказати в договорі оренди – розподіл витрат на утримання об’єкта нерухомості. Найчастіше орендар бере на себе витрати за «косметичний» ремонт, а також на нього лягають виплати за утримання орендованого приміщення. Він має вчасно оплачувати комунальні послуги. Якщо в приміщенні нема охоронної та пожежної сигналізації, а в договорі не прописано, що їх має встановити орендодавець, то цим питанням займається орендар. Також він бере на себе виплати за вивіз сміття, прибирання території та оплату телефону, а також інтернету.
Найчастіше саме орендодавець бере на себе витрати за капітальний ремонт об’єкта. У практиці є випадки, коли не можуть визначити до якого типу віднести ремонтні роботи, і хто має їх оплачувати. Радимо такі нюанси більш детально одразу прописувати в договорі, щоб не виникало питань – хто, як, які витрати має оплатити.
Отже, в договорі вказані та прописані всі моменти, сміло приймайте сам об’єкт нерухомості. Оскільки саме з цього моменту договір оренди вступає в силу, а у орендаря і орендодавця починаються права і обов’язки.