Знайшли ідеальне приміщення, що відповідає потребам бізнесу, – чудово. Не забувайте, що будь-яке нежитлове приміщення, це та ж нерухомість, яка має свого власника.
Перед укладанням договору вимагайте у власника, щоб він показав такі документи.
По-перше, перевірте правовстановлюючі документи. До них відносяться свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу, дарування та інші. Орендодавець має надати документи, які підтверджують, що він має право розпоряджатися цим майном. Вас має насторожити, якщо орендодавець відмовляється показати такі документи. Це може означати, що об’єкт знаходиться під арештом чи під заставою або в іншому обтяженні. Також це свідчить про те, що у цієї особи немає жодних прав, щоб самостійно розпоряджатися цією нерухомістю. Юристи радять запитати у власника чи самостійно отримати інформаційну довідку з держреєстру прав на нерухоме майно та угод з ним. Таким чином перевірите актуальність інформації щодо об’єкта, який плануєте орендувати.
По-друге, у потенційного орендодавця має бути технічний паспорт об’єкта, який планується здати в оренду. Перевірте, щоб фактичне планування відповідало даним, котрі зазначені в документі.
По-третє, не завжди орендодавець є власником нежитлового приміщення, а може діяти, наприклад за довіреністю чи в силу своєї посади. Треба впевнитись, що ця людина дійсно представляє орендодавця і має право підписувати договір. Попросіть показати Статут підприємства (або виписку з нього), де має бути вказано повноваження підписанта при підписанні орендного договору, або довіреність на підпис. У разі підпису за дорученням, необхідно звернути увагу на той факт, що одноосібний виконавчий орган (гендиректор або головний бухгалтер) не може передавати за дорученням повноваження в обсязі більшому, ніж володіє сам. Також звертайте увагу на строк дії довіреності.
Якщо документи не викликають сумнівів, тоді переходимо до підписання договору оренди.
